-
1 gromadzki
громадський -
2 public peace
громадський порядок, громадський спокій -
3 общинный
громадський, спілковий, сябринний. Общинное начало - см. Общинность.* * *тж. общ`инный1) громадський, мирови́й2) грома́дський -
4 common land
-
5 peace and order
-
6 public control
громадський контроль, народний контроль, суспільний контроль -
7 public defender
громадський захисник, державний захисник ( за призначенням суду у випадку бідності підсудного) -
8 public duty
громадський обов'язок; державний обов'язок; публічно-правовий обов'язок -
9 public interest
громадський інтерес; державний інтерес -
10 public order
громадський порядок; міжнародно-правовий режим -
11 public tranquillity
-
12 collective transport
громадський транспорт; міський транспорт; муніципальний транспорт -
13 municipal transport
громадський транспорт; міський транспорт; муніципальний транспорт -
14 public transport
громадський транспорт; міський транспорт; муніципальний транспорт -
15 community trust
-
16 community trust
-
17 social
громадський, соціальний -
18 common carrier
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > common carrier
-
19 public
1. n1) збірн. народ; публікаpublic at large, general public — широка публіка
the public are not admitted — публіка не допускається, вхід заборонений
in — публічно, прилюдно, відверто
2) громадськість2. adj1) громадськийpublic image — думка широкої громадськості (про когось), репутація
2) комунальний; громадського користуванняpublic facilities — місця громадського користування; підприємства громадського користування; засоби зв'язку, міський транспорт (тж public utilities)
public warehouse — амер. склад загального користування
public works — громадські роботи, громадські споруди
3) публічний, загальнодоступнийpublic day — амер. прийомний день для широкої публіки (в установах тощо)
public sale — публічні торги, аукціон
4) відкритий, гласний; прилюднийto make public — оприлюднити, розголосити, опублікувати
5) народний; загальнонародний; державний; національнийpublic domain — юр. державна власність
public law — державне (публічне) право
public officer — державний службовець, чиновник, посадова (службова) особа
public servant — державна (муніципальна) посадова особа
6) публічно-правовийpublic enemy — ворожа держава, ворожа сторона
public holidays — святкові дні; установлені законом свята
public house — бар; пивниця, закусочна, шинок
P. Record Office — Державний Архів
public relations — зв'язок із громадськістю; інформація про діяльність (організації тощо); реклама, пропаганда; взаєморозуміння між організацією (особою) і публікою; техніка служби інформації; служба (відділ) інформації; відділ зв'язку з пресою, прес-бюро
public relations officer — начальник (працівник) відділу інформації (установи, фірми); прес-аташе (посольства); агент, представник (кінозірки тощо)
public school — закритий приватний привілейований середній учбовий заклад (у Великій Британії); безплатна середня школа (у США та Шотландії)
* * *I ['peblik] n1) народ2) публіка; громадськість3) ром. cкop. від public houseII ['peblik] a1) суспільний, громадський2) народний, загальнонародний3) комунальний, комунального користування; громадськийcertified public accountant — cл. дипломований присяжний, бухгалтер, аудитор
4) публічний, загальнодоступний5) відкритий, гласний6) державний, національнийpublic bill — публічний законопроект; законопроект загальнодержавного значення
public assistance — cл. державна грошова допомога (біднякам, старим, інвалідам, дітям)
8) загальний -
20 общественный
1) громадський, громадянський, суспільний. -ная жизнь - громадське (суспільне) життя. -ное движение - громадський рух. -ная польза - громадська (суспільна) користь. -ное мнение - громадська (суспільна) думка. -ная должность - громадський (суспільний) уряд. -ное имущество - добро громадське. -ное положение - громадське (суспільне) становище. -ная обязанность - громадська (громадянська) повинність;2) (принадлежащий обществу) громадський. [Громадська земля. Громадські гроші].* * *1) суспі́льний, грома́дський2) (принадлежащий обществу, коллективный; связанный с обслуживанием общества) грома́дський, суспі́льний3) ( общительный) товари́ський; ( компанейский) компані́йський
См. также в других словарях:
громадський — начальник: начальник сільської громади [IV] … Толковый украинский словарь
громадський — а, е. 1) Прикм. до громада I 1), 3). 2) Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов язаний із ним; суспільний. Громадський обов язок. •• Грома/дська організа/ція об єднання громадян для задоволення та захисту спільних … Український тлумачний словник
громадський — 1) (признач. для загального користування, відвідування), публічний 2) (який виникає в суспільстві / стосується суспільства), суспільний 3) (який належить усій громаді), спільний, загальний, колективний, народний … Словник синонімів української мови
громадський — прикметник громадський прикметник … Орфографічний словник української мови
морально-громадський — прикметник … Орфографічний словник української мови
алун-алун — Громадський центр індонезійського міста у вигляді величезної площі, на яку зверталися фасади урядових споруд … Архітектура і монументальне мистецтво
сра — Громадський колодязь або басейн у сільському поселенні (пхумі), характерний для Кампучії … Архітектура і монументальне мистецтво
толока — Громадський спосіб будівництва … Архітектура і монументальне мистецтво
начальник — Громадський начальник: начальник сільської громади [IV] … Толковый украинский словарь
Украинцы — нация в СССР, основное население УССР (по переписи 1970, 35 284 тыс. чел.; 74,9% всего населения). Живут также в др. республиках СССР, в том числе в РСФСР (3346 тыс. чел.), Казахской ССР (930 тыс. чел.), Молдавской ССР (507 тыс. чел.),… … Большая советская энциклопедия
Mykola Leontovych — as a young man. Mykola Dmytrovych Leontovych (Ukrainian: Микола Дмитрович Леонтович) (born December 13 [O … Wikipedia